1. Участники: Антонiн Долохов, Северус Снейп
2. Дата и место действия: 25 грудня 79, дiм Снейпа
3. Описание: Два Смертежери втілюють у життя принцип "мій дім - моя фортеця"
Marauders: Pumpkin juice! |
Hic sunt leones - Minerva McGonagall Педсовет - Alice Longbottom Уроки этикета - Remus J. Lupin |
|
|
Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.
Вы здесь » Marauders: Pumpkin juice! » 1975-1979 » Моя хата з краю
1. Участники: Антонiн Долохов, Северус Снейп
2. Дата и место действия: 25 грудня 79, дiм Снейпа
3. Описание: Два Смертежери втілюють у життя принцип "мій дім - моя фортеця"
Слизеринцеві й не личить бути сміливим. Розум зі сміливістю взагали рідко йдуть пліч о пліч. І якщо вже обирати, то Снейп віддавав перевагу першому. Завжди - але в умовах війни, що вже котрий рік випалювала британських чаклунів і, незважаючи на усі оптимістични заяви, яких щороку ставало все менше, не збиралася закінчуватися найближчим часом. Северус щиро намагався вірити в те, що останні прокляття прозвучать вже завтра, або за місяць. В те, що останні зелені сполохи зовсім скоро вирішать проблему бруднокровців, чим би ця проблема насправді не була. Тому що йому, як не дивно було зізнаватися в цьму, все ще було що втрачати.
Не найцінніше, мабуть, але дещо вельми значне з того, що ще можна було втратити, сховане тут, у цьому домі посеред брудного маґлівського міста. Для цього "щось" непросто знайти інше сховище, те, яке б було досить безпечним, та й взагалі перевезти кудись. Якщо так, вихід єдиний - захистити дім.
Навіщо - оце було складно пояснити зацікавленим особам. А що казати? Захист потрібен на випадок падіння Темного Лорда? Чи навпаки, це захист від нього самого? Варіанти - одне одного краще. Та на диво, Долохов виявився не дуже й зацікавленим, або стримував це в собі з якоїсь причини, і здається, його цілком задовільнило пояснення, що це не більш як експеримент у тих галузях магії, у яких Снейп був не дуже сильний, але мав певний інтерес. Так чи інакше, тепер він був тут, ніби-то навіть готовий прикласти зусилля для перетворення маґлівського дому у щось, що може затримати тих гостей, яких господар не радий був бачити. Що, власне, означало будь-яких гостей.
- Магія крові, ментальна, щось із мистецтв, - можно задіяти щось ще, аврорська магія була б дуже доречна, але вона в Організації вважається чимось на кшталт вишенки на торті вмінь бойовиків, хто ж стане розмінюватися нею на експерименти із системою захисту. - Лабораторію, мабуть, закрити окремо, ілюзіями. І другий поверх...
На другому поверсі жила мати, тож там потрібно було щось таке, що могло б спопелити будь-кого з тих непроханих, хто зможе взагалі піднятися туди. І не стурбувати людину, що, з якогось часу не володіла паличкою. Серевус був не певен, чи сповіщати Долохова про цю незначну деталь, тож поки що мовчав.
- Залишити вихід через горище, якщо інших не залишиться, з мітлою я вже якось упораюсь. І додати систему спостереження за переміщенням тих, хто переступає поріг. Що скажете, професоре? Може, ще чаю?
Отредактировано Severus Snape (2016-01-08 01:40:24)
Різдво - це свято, яке воліють проводити вдома навіть гірші циніки, яких Долохов мав щастя зустрічати за свого життя, навіть ті, для кого немає нічого святого з того, що традиційно прийнято вважати святим. Досить імовірно, цього вечора їм просто нема чого робити в країні, де всі зайняті і на кілька годин відклали війну, і вони підкоряються традиції через брак більш осмисленого вибору. Не було іншого пояснення тому, що Снейп зустрічав Різдво вдома і запросив до себе Долохова. Чи можна було відмовити товаришеві в настільки світле свято? Ні, він не посмів.
Прохання допомогти iз захистом будинку не було несподіваним, оскільки він у будь-якому разі чекав на якесь прохання, i гармонійно вписувалося в атмосферу свята: добрий захист прикрашає будинок нічим не гірше, ніж ліхтарі і гирлянди, i дарує нову впевненість у тому, що все буде добре, а ця впевненість дорого коштує зараз, в переломний момент війни.
- Ви непогано мислите в цьому напрямку, містере Снейп, - Долохов неголосно дзенькнув чашкою об блюдце. - Iлюзії - це один з кращих способів порадувати непроханих гостей нетривіальним видовищем і зайняти їх на потрібний вам час.
Снейп не піддається тій мірі гостинності, яку в інших частинах континенту вважають гідністю і ознакою щедрої душі; якщо підійти до питання вдумливо, ставало ясно, що він не схильний до гостинності зовсім. Долохов відвідав цей будинок вперше, i він був переконаний, що до нього тут побували небагато хто, якщо побував хоч хтось взагалі, бо небагато знайшлося б членів Організації, які вважали привабливою перспективу відвідати безнадійно магглiвске місце заради зустрічі з господарем, який завжди розумів ввічливість дещо екстравагантно.
Лабораторія, вітальня і кухня розташовувалися на одному поверсі, тут же Долохов помітив приміщення, яке досить імовірно могло б служити спальнею, але він все ще не був допущений на другий поверх, наповнення якого викликало суперечливі почуття у самого Северуса. Антонін підняв голову і доброзичливо оглядав стелю, яка залишилася непроникною для дружнього погляду.
- Ви хотіли висловити міркування щодо другого поверху?
На другому поверсі була людина або ж істота, яка може ходити, як людина, оскільки незадовго до того він чув неголосні кроки, які, втім, швидко припинилися. Ким був цей таємничий незнайомець, тільки ще належить встановити, але Долохову рідко траплялося йти з невгамованою цікавістю.
- Так, ще чаю, будьте ласкаві, - він посунув чашку ближче до Снейпа. - Однак зовні горище має бути закрите ілюзією, оскільки, бачте, ваші гості теж можуть бути здатні впоратися з мітлою. Крім того, я раджу залишити вихід через всі наявні вікна, хоча це дещо ускладнить завдання.
Підглядати за подорожем гостей по дому теж було хорошим способом захисту, хоча це і викликало питання, до якої облогі Снейп готується так ретельно і вдумливо.
Долохов взяв цукерку і не менш вдумливо прожував її.
- Ймовірно, вам буде цікаво також, співвіднести переміщення тих, хто переступає поріг, з переміщеннями тих, хто вже знаходиться в будинку? - і він знову подивився на стелю, яка ніяк не змінила свого ставлення до чужої люб'язності.
Похвала була доволі несподіванною: досить для того, щоб здивуватися, але не досить, щоб продемонструвати здивування. Врешті, Снейп завжди знав, що мислить непогано, але чув це зрідка, особливо після закінчення школи. Однак зараз важливіше було акцентувати увагу іноземця на суті питання, що він її чо то не зрозумів, чи то просто не наголошував на своєму розумінні.
- Так, видовище... - промовив він дещо розгублено, бо наразі намагався сказати зовсім інше, марно сподіваючись на те, що його зрозуміють. - Ні, професоре, не зовсім так. То має бути не тільки видовищна вистава, цього замало. Але щось, у чому гості зможуть взяти безпосереню участь. Якщо ви розумієте, про що йдеться.
Позаяк мета цієї магічної системи полягала зовсім не в тому, щоб розважити прибульців. Якщо хтось і мав розважатися з проникнення абикого в будинок, то це сам Северус, а його у такому контексті розважали хіба що речі, пов'язані з повільною болісною та, бажано, принизливою загибеллю тих, хто міг би наважитися навідатися без запрошення. Ілюзії - до того лише перший крок, але досить витончений, щоб використати його при нагоді.
- В ідеалі ілюзія має провокувати. Але на що? Мабуть що коїти дурні речі, тобто на те, до чого переважна кількість людей має неабиякий хист. До того ж, це буде протизаконно, встановити систему, що вбиває, а от, наприклад, дійснити самогубство, нехай і обираючи для цього дивне місце на кшталт мого дому, закон допоки не забороняє, чи не так?
Цікавість Долохова щодо другого поверху була якоюсь вже занадто нав'язливою. Він дивився у стелю так, нібито з хвилини на хвилину чекав звідти другого пришестя або ж навіть чогось приємнішого. Але стеля очікувано залишалася лише стелею. Снейп повів паличкою, і чайник підлетів над столом, щоб знов наповнити чашку. Взагалі це мало походило на вечері, які готували у Святвечір сусіди-маґли, і навіть на ту, що намагалася зготувати Ейлін. Оскільки ніякої плити, ані інших приладів, які можна було б задіяти для приготування їжі вона не знайшла, то зазнала поразки, і Долохов мав зараз задовільнитися чаєм з цукерками, які взагалі невідомо звідки з’явилися в домі: Северус не тримав тут жодних солодощів, окрім шоколаду, який полегшував деякі побічні ефекти Мистецтв.
- Другий теж треба зробити безпечним, бо саме через другий мабуть захочуть пройти ті, хто вважає себе занадто розумним, щоб йти через двері. Тоді можна й горище не закривати, бо всі ті, хто користуватиметься мітлою, порталом, каміном, або являтиметься, - з урахуванням того, що являтися могли лише ті, хто бачив будинок зсередини, а значить, майже ніхто, але це "майже" включало тепер і самого Долохова, - все одно матимуть пройти через ті самі заходи безпеки. До того ж, треба залишити бодай один вхід, а не тільки вихід, незакритим. Я хочу й надалі отримувати пошту совами.
Судячи з подальших слів карпатця, він таки намагався знайти підступ у, здавалося б, простому бажанні захистити свій дім. Снейп лише стиснув плечима. Спостерігати за гостями цікаво, то так. І це може стати у пригоді задля розуміння того, чи треба нищити будинок із тим, що не можна бачити, скажімо, аврорам, чи будинок сам знищить тих аврорів, зберігши свої таємниці. То чому б не поєднати, так би мовити, троянди й виноград? Але система була задумана геть не для того, щоб стежити за власною матір'ю, тож надмірне ускладнення було ні до чого.
- То зайве. Досить і того, щоб система бачила й реагувала лише на тих, кого вважатиме за чужинців. Тому саме магія крові, в цьому випадку то є досить надійний захист, бо не маю зайвих родичів. Принаймні таких, які б зуміли пройти крізь прості протимаґлівські чари, що їх давно встановлено навколо будинку.
Отредактировано Severus Snape (2016-01-18 01:17:10)
Невідомо, що відволікало колишнього студента від змістовного спілкування за чаєм. Ймовірно, це був вміст чашки, ймовірно, необхідність гостинності, якою на пам'яті і за відомостями Долохова Снейп не користувався ніколи, а може бути, усе та же стеля, хоча слизеринець i тримався, не дозволяючи собі поглянути вгору.
- Я ж сказав, і зайняти їх на потрібний вам час, - доброзичливо нагадав Долохов. - Зрозуміло, це буде інтерактивний атракціон, в якому кожному воздасться по справах його і навіть більше.
Закон і порядок. Так дивно говорити про них з однодумцями лорда, якщо, звичайно, одним з учасників бесіди не є незабутній Рейнард, з яким законність асоціюється не менше, ніж з діяннями, які він творить, щоб підкреслити, наскільки у законності багато завдань в ці непрості часи.
- Думаю, мій юний друже, що захист буде провокувати ваших непроханих гостей на прояви агресії. Бо захист від проявів агресії, неспровокованих вашою поведінкою, зрозумілий будь-якій людині, навiть якщо вiн э членом Вiзенгамоту... Втім, в будь-якому випадку я припускаю, що додаткове порушення закону лякає вас менше, ніж ймовірність потрапити в руки підлеглих Рейнарда.
І не безпідставно, оскільки всі сучасні методи «викатовування» інформації у необережних змушували думати, що містер Снейп навряд чи проживе достатньо довго після - або в процесі – допиту. Долохов же був упевнений, що своє життя слизеринець ,без сумнівів, ставить вище, ніж дотримання законодавчих норм.
- Залежно від конфігурації приміщення можна буде спроектувати систему щитів, яка спрямовуватиме агресію відвідувача назад на нього ж. А якщо відвідувачів буде кілька, розумно задуматися над можливістю переконати їх повбивати один одного.
Вочевидь, на горищі Снейп не тримав нічого вартого уваги, якщо сам вхід туди міг бути безперешкодним, i Долохов не став наполягати, залишаючи господареві будинку право самому вирішити, розправиться він з відвідувачами зовні або ж уже всередині.
- Доступ можна зробити безперешкодним для тварин, не відкриваючи для людей, як нам і доведеться зробити, щоб ваша пошта не постраждала безпосередньо після потрапляння в будинок. Втім, це ваше горище, а я не маю щодо нього жодных побажань і маю намір лише, як кажуть в Албанії, обшити двері шкірою замовника.
Про те, хто ходив на верхньому поверсі, як і раніше, не виходило добитися жодных відомостей. Майже ніяких відомостей, за винятком того, що він був Снейпу прямим родичем, інакше ризикував опинитися під впливом захисних систем і сам. Зберігалася, зрозуміло, і ймовірність, що Снейп тримає на горищі бранця, якого не горить бажанням демонструвати, проте в цьому випадку йому слід було подбати про те, щоб бранця також було не чутно, поки в будинку знаходяться гості.
- Прекрасний вибір. Завдамо максимально близьку ступінь споріднення? Я з нетерпінням чекаю екскурсії будинком, - і Долохов сунув в рот ще одну цукерку.
Ідея провокувати до агресії захопила Снейпа, і він навіть теж взяв собі цукерку, але їсти не став і взагалі навряд помічаючи, що в його руці з'явилося щось їстівне. До цього часу слізеринець не вважав себе прихильником маглівських релігійних книжок, але зараз ясно зрозумів одну з відомих сентенцій і вже майже бачив, як вона втілюється в життя в системі охорони будинку. Непрохані гості мають щодуху лупити себе по одній щоці й моментально подставляти іншу. Може цитата була й неточна, але, Северус був упевнений, блискуче передавала суть, а якщо й ні, значить фразу варто було трохи відредагувати, бо то, мабуть, перекладацька помилка.
- Так, агресія, мабуть, є найкращим варіантом. У такому разі можна модифікувати Рефлекто або навіть ускладнити його такою мірою, щоб запобігти можливості вікористати щит проти відбитого закляття. Наприклад, зав'язати систему на самому нападнику, тобто шкоду, яку він прагнитиме нанести ілюзії, наноситиме собі. Але це має бути вельми складно, а я не настільки добре розуміюся на ритуалістиці.
Він мав би щось додати, наприклад, про те, що він не завжди діяв у рамках того, що дозволено міністерством, але все ж не має сенсу порушувати закон тільки заради того, щоб порушити, і що будь-який злочин повинен мати щось значне на меті, але нарешті зрозумів і другу частину чималого спічу, оту про аврорську загрозу. Снейп поглянув на професора із здивуванням, намагаючись зрозуміти, що це щойно було: чи бува не загроза. Не сказати, що для загроз зовсім не було підстав, але ж не аврорами його лякати, ну насправді! Аврори у нього вдома завдали б куди більше шкоди смертежерам взагалі, а не йому особисто. Якщо не вважати на деякі дрібниці, як от звільнення тоді Лілі Еванс, Снейп чудово давав собі раду у розумінні того, что не є баластом, а те, що він робить, дійсно потрібно Темному Лордові. Тому й аврорат тут був би зовсім ні до чого. Чайник, похитуючись, завис над чашкою карпатця. Северус стиснув плечима і пробурмотів крізь зуби.
- Рейнард зробив би ласку, якщо взагалі тримав би своїх підлеглих подалі від мого дому. Це зберігло би їхнє життя, мою приватність і секрети Організації.
Втім все це буде збережено так чи інакше. Власне задля цього Северус наразі й витрачав свій час і свій чай. Бо навіть сказати, являв вершини гостинності, якою Долохов дедалі більше зловживав, усе ніяк не в змозі утамувати надмірну цікавість. Снейп тільки кивнув, коли йшлося про ступінь спорідненості - звісно ж що найближчу, він же казав, що не має родичів, яких хоче бачити своїми гостями - і відразу ж похитав головою у відповіть на друге.
- Екскурсії? Вона навряд чи може дати повноцінне уявлення про конфігурацію, а от докладна схема зробить це набагато краще. Прошу.
Це він приготував ще раніше, так щоб зараз визвати зображення одним лише помахом палички. Ще треба було попрацювати над швидкістю, з якою в повітрі вимальовувався будинок, але вцілому Северус був задоволений результатом: будівлю можна було розглядати у будь-якому зручному ракурсі, розрізі, збільшувати чи зменшувати за потребою. Таким чином, стратегії захисту можна було розробляти не відволікаючись від чаювання та не відволікаючи водночас Ейлін, чим бі вона не була зайнята. Якщо Долохову і не сподобався цей метод використання наочності, Снейп так старанно демонстрував зосередженність на макеті, що міг собі дозволити того не помічати. Для когось з присутніх завдання мало носити майже суто теоретичний характер.
- Основну увагу варто приділити коридорам. Нажаль, будинок не дуже просторий, але вважаю, що проходи в ньому можна розтягнути настільки, наскільки відвідувачать вистачить завзятості йти ними. Ця частина, - він доторкнувся паличкою до зображення, и частина макету на другому поверсі стала зеленою, - має бути повністю закрита, найліпше якщо її не можна буде побачити: там лаботаторія. Та й взагалі, чому б усім дверям не вести до якоїсь однієї кімнати? Рано чи пізно, той, хто проникне в будинок, поцікавиться, що є за дверима. Аврори полюбляють розв'язувати загадки, ну то й надамо їм можливість. П'ять флаконів, у двох отрута, в інших трьох - також, але їм зовсім не обос'язково знати про це заздалегіть.
Вы здесь » Marauders: Pumpkin juice! » 1975-1979 » Моя хата з краю